Ночное недержание мочи - как помочь ребенку?

ну в принцепе сестре тоже не давали пить а писялась всеравно ,только не в таком количестве, питье влияет только на количество

по маленькому или по большому?

та и так и так)

по маленькому в 1.5,по большому до двух лет бывали проколы

спасибо значит попробуем в полтора, а то сейчас прям ругаеться на него)

Тю, ні, звичайно, я не кажу, що це міф. Я лише про один з параметрів згадала. І зменшувати кількість рідини - це не бути страусом, а всього-навсього зменшити для дитини рівень проблеми. Що ж, якщо дитина не вміє ще ходити, то зразу треба марафонські кроси, типу а раптом їй доведеться бігти, а вона тільки помаленьку ходить? Я не знаю, яка саме у конкретної дитини проблема, але якщо брати загалом - то це не лише вміння прокидатися вчасно в туалет, а ще й терпіти, тримати мочу. Мочевий пузир треба тренувати, як і будь-який орган. Умовно і теоретично кажучи, якщо завжди з народження і до дорослого віку пісяти моментально з першого ж бажання попісяти, то у дорослому віці людина взагалі не зможе терпіти, буде пісяти бігати кожні півгодини, і буде упісюватися навіть у ресторані вдень. Ну це так, для ілюстрації думки, бо так-то людина все одно тренує мочевий пузир.

Плюс ще одна сторона, тут вже суто психологічна. Дитина повинна відчути для себе, що норма - це коли сухо. Це перший етап, в залежності від конкретної ситуації це або памперсами вирішувати, або зразу ж переодягати дитину, тощо. В нормі новонароджена дитина плаче, коли мокро, тобто вона цю норму вже має. В запущених ситуаціях треба спочатку повернути норму (бо якщо дитина спокійно спить до пізнього ранку в мокрому, то це явно не норма). Другий етап - це закріпити у дитини відчуття отого моменту, коли мокро, дискомфорт, і дитина прокидається, коли мокро. Але прокидається сама! Саме тому будь-які побудки дитини ззовні проблему не вирішують ніяк, абсолютно. Ну а далі третій етап, коли вже потихеньку йде до того, що прокидається вже наперед до того, як стане мокро; причому спочатку це буде такий напівваріант, коли трохи пісьнуло, так би мовити, але не до кінця, в процесі прокинеться. Це загальна формула, ну а конкретно вже треба враховувати конкретні умови та конкретну ситуацію. В тому числі, якщо в енурезу якісь більш глибокі причини існують, то ця формула не спрацьовує ніяк, спочатку треба з причинами розібратись.

Моя - як тільки навчилася впевнено сидіти, але я геть непоказовий випадок, бо ми з народження вчилися сигналізувати мамі, що хочеться в туалет. Хоча, точніше буде сказати, що це мама вчилася слухати дочку, коли та сигналізувала про це.

не впевнена, що це вірна схема.....по-перше, дискомфорт починається, коли "рідина" стає холодною. від "пісьнуло" дискомфорту не відчуєш. це швидше відчуєш, що почали працювати відповідні м"язи. ось ці м"язи в маленької дитини працюють самостійно, не підключаючи свідомість, а з часом спочатку включається мозок, а потім вже він дає команду цим м"язам. тобто там більше розслалюються, ніж працюють)) але суті це не змінює.

Можете думати, як хочете. Переконувати бажання не маю, і не буду. Але маю практичні результати, які я отримала, керуючись відповідними знаннями дитячої фізіології (нормальними знаннями, а не те, що Ви описали). І далеко не я одна, і далеко не я це придумала. А ті люди, що впевнено переконують, що дитина чогось там не може, продовжують одягати дитині памперси років до 5, - така норма у Комаровського, вище писали? Скоро, мабуть, вже і в школу в памперсах будуть ходити.

Хех, та смішно ж читати, що дитина не вміє і вміти не може якимись там м'язами керувати, після особистого досвіду того, як двомісячна дитина пісяє у 90% випадках строго в тазик на руках у мами.

про двухмесячных я знаю. когда моей было два месяца, я тоже всегда знала, когда она писяет и какает, вот только про высаживание с рождения не слышала, потому не догадалась, как это можно использовать))
рассказы о том, что ребенок просыпается от дискомфорта, потому что письнул и стало мокро - это смешно. попросите кого-нибудь пролить Вам на руку или на ногу чайную олжку воды комнатной температуры, когда Вы спите, а потом расскажете, проснулись Вы от этого или нет.
я тут на форуме уже не раз копья ломала о возможности высаживания с рождения, а Вы мне рассказываете. речь идет совершенно о других вещах.

ошиблась )) не комнатной конечно же температуры, а 36,6 ))) та даже в бодрствующем состоянии это такая мелочь, что можно и не заметить )) одеяло во сне больше тело раздражает

Ну то посмійтеся, якщо Вам смішно. Теж мені, аналогію привели, геть не в тему. Я ж сказала, переконувати не збираюся, якщо Вам приємніше вірити, що дитині треба памперси до 5 років, то най буде так. А мені приємніше вирішувати проблеми, а не доказувати, що їх неможливо вирішити.

кстати, раннее высаживание как раз основанно на дискомфорте от того, что сокращаются-расслабляются определенные группы мышц, поэтому ребенок начинает нервничать от новых непривычных ощущений, а вовсе не от того, что стало мокро.

Жах який, не лякайте мене подібними поясненнями. Не життя виходить у дитини, а суцільні муки.

вот что иногда меня в Вас бесит (пардон за откровенность), так насколько Вы уверены, что решили проблему, не столкнувшись с ней. я здесь и пишу, чтоб решить проблему. раз Вам так покоя не дает та ссылка на Комаровского, то это лишь как указание того, до какого возраста может само перерасти по мнению медиков. то есть сейчас обращаться к ним мне по сути бесполезно. поэтому и решаю проблему самостоятельно. а Вы мне предлагаете ребенка не поить и про высаживание с рождения рассказываете, которое кстати сказать аж вообще никак не влияет на дальнейшее пользование горшком. и проблемы с горшками у высаживаемых встречаются ровно так же часто, как и у не высаживаемых. и "памперсные" дети точно так же часто в год-полтора просятся на горшок и простыни не пачкают.

я полностью поддерживаю.
могут быть психологические причины, причина усталости или не умения. а последнее можно разделить на не готовность данного человека или то, что он (в данной ситуации родители) не научили тело.

по-поводу усталости. я , в уже сознательном , подростковом возрасте, после 14 часов работы в поле так устала, что просто не смогла проснуться. то есть мне честно снилось, что я иду в туалет и все такое. мозг посчитал свою функцию исполненной:)) а добудиться не смог. оо.. я потом пару лет когда шла в туалет проверяла - не сплю ли я

Ссылка

лично мне кажется, что у вас может быть еще вопрос в том, что есть младший ребенок. ну это такие очень гипотетически предположения, не зная ситуации)

Це суто Ваше бачення.
А мене бісить, коли люди доказують, що це неможливо, тому що це неможливо. І що?

ну да, маленький ребенок на сисе не дает часто маме вставать и должным образом смотреть за старшей ((
к тому же у нас почти с рождения были проблемы неврологические. если стресс какой-нибудь, то она и днем учудить может. понятное дело, что памперс в 4 года на пустом месте не берется. так нет же, надо ж еще поглумиться, что это мама сама себя успокаивает! та,блин, чтоб моим врагам так спокойно было (если б у меня враги были)

Ссылка, ну от Вам і пояснення. У мами стрес, у дитини стрес. А Ви хочете раз - і вирішити проблему, не прибираючи причини.

що саме неможливо? де і про що я казала, що це неможливо? про те, що неможливо прокинутись від "пісьнула"? так навіть про це я не казала, що неможливо. казала, що це не є основою формування "туалетних" звичок, бо тоді б більшість людей спала у памперсах все життя. прокидається людина не від того, що зараз буде дискомфорт, а від того, що він вже з"явився, тільки не зовні, а всередені тіла.