Не кажи - не маю часу...
Для дитини час знайди...
Не роби гірку гримасу...
Все покинь... І підійди.
Обіймай свою дитину...
Заціловуй сотню раз...
Не шкодуй на те хвилину...
Бо короткий на те час.
Вчи ділами, а не словом...
Не скупись на похвалУ...
Стань стіною, стань покрОвом...
Не дери уверх шкалу.
Діти швидко виростАють...
Пару весен... Й полетять...
Дні назад не повертАють...
То ж цілуйте, доки сплять.
Доки просяться на руки...
Найсолодші є ті дні...
То є щастя... То не муки...
Знаю я... Повір мені.
Виросли, і полетіли...
Колко... Порожньо в душі...
Там, де ніжки тупотіли...
Розрослися спориші.
Бог минуле реставрує...
З тіла витяга голки...
Нам ОНУКІВ Він дарує...
Виправляти помилки.
Не кажи - не маю часу...
Бог, дає тобі аванс...
Не роби гірку гримасу...
Не змарнуй останній шанс.
Вірш Галини Момот
