А я люблю Миколаїв!

А детский городок "Сказка" был в свое время предметом всесоюзной гордости

Так он и сейчас ничего Немного подреставрировали, одно смущает - это колличество батутов на квадратный метр.

В общем, всяк кулик своё болото хвалит)

А хіба на першому фото не "інтеграл"?

Ну да, первое фото - Мигея.. или Николаев - это одно, а область - что-то другое? это НАША природа

Для мене це геть різні речі. Тоді і морське узбережжя можна назвати Миколаєвом, і Кінбурн за компанію. 

ну так вопрос был
Да какая природа в степи может быть? 

какой вопрос, такой ответ

Ну Південний Буг не зовсім типова для степів річка. Це скоріше випадковість :)

Ссылка

З чого почались дебати, як мені здається... Пані приїхала у спальний район, погуляла у парку, який не будували як парк, а є залишком незабудованої території, яку пізніше назвали парком, але там вже і країна перестала існувати, і гроші перестали виділяти на паркове господарство, ну то таке.
Розповім, як я знайомилась з Києвом. Приїхала я у 13 років складати іспити другого туру конкурсного відбору в фізико-математичний інтернат при універі, поселили нас в академмістечку аж за ВДНГ, у гуртожитках, призначили кураторів від старшокурсників. Ви знаєте, я такого жалюгідного містечка, як той Київ, ще не зустрічала: люди - ліміта, що не соромиться відібрати будь-що у будь-кого, архітектура жахлива - стоять якісь безликі будівлі посеред пустирів, ну і т.д. :)
Потім, у 16 років я часто їздила в Київ з татом. Зупинялись ми в Козацькому, на майдані незалежності, тоді там ще були фонтани, вечорами збирались музиканти з конси і грали за для задоволення оточуючих і грошей для себе. Цілими днями ми були в центрі, спілкуючись з музикантами, акторами, літераторами і їхніми адміністраторами. Ой, дівчата, в Київ неможливо не закохатися - архітектура чарівна, церкви і музеї на кожному кроці, пересічні люди інтелігентні і гостинні, комерсанти привітні і завбачливі, ритм життя такий приємний - насичений, але без істерики.
Потім я приїхала до Києва в середині дев'яностих. Жили ми на Червоноармійській, офіс був на Голосіївці, а більшість зустріцей - у самому центрі в посольствах і представництвах міжнародних монстрів. Так ото що я вам скажу - то не місто, а просто жах - всі кудись біжать, архітектури просто немає - якісь утилітарні будівлі, в яких багато офісів влізе, відстані дикі, часу на дорогу витрачається чи не більше, ніж на роботу, люди заклопотані, нервові, різкі і чхати вони хотіли на вас і ваші складності - дуже холодні і непривітні.
Я можу так довго продовжувати :) Але я дуже люблю Київ, і дуже люблю Миколаїв. А враження про місто, складені хамовитою особою, що походила спальним районом - це взагалі не привід для уваги, як на мене.

З.І. Ялтинських зоопарк залишив жахливе враження - тіснява, вузенькі заплетені рослинами проходи, отже повітря стоїть, сморід нестерпний, натовп туристів, які не на тварин дивляться, а шукають, що б з'їсти і де б сфотографуватися. В більшості тварин замалі вол'єри... брррр, як згадую, так і здригаюсь, але я взагалі зоопарки не люблю, а писати можу у будь-якій манері. І все це написала тільки щоб підкреслити - оцінювати щось, генералізуючи просто свої враження, - надійний спосіб розпалити конфлікт, це так наочно і стільки разів підтверджено як макро, так і мікроісторією, що дивно, що люди досі це роблять.

Чому випадковість? В нас тут український гранітний щит (якщо не переплутала назву), який подекуди виходить на поверхню (через те маємо багато гранітних кар'єрів, а також відносно гористу місцевість, як для типово степових зон). А Південний Буг має витоки у Вінницькій області, де досить волога місцевість, та плюс по дорозі ще збирає купу річечок малих, які в нього впадають. Ну і куди всій цій воді потім діватися? Очевидно, що стікає туди, де нижче, - тобто на південь по Миколаївській області і далі в море. Не було б у нас гранітного щиту, у нас були б суцільні болота, а так маємо велику і гарну (якщо не брати до уваги забрудненість) річку.

звісно, якщо ЮУ, то там природа гарна, а якщл Миколаїв, то місту природа не належить ))))

ще трошки того, що місту не належить ))

а це наші брудні вулиці, на яких бракує квітів

Мигія до ЮУ ніяким боком не стосується, вона в 20 км від міста. 

Очень красиво!!!!!

это фото николаевского фотографаСсылкаДмитрия Берина

"І все це написала тільки щоб підкреслити - оцінювати щось, генералізуючи просто свої враження, - надійний спосіб розпалити конфлікт, це так наочно і стільки разів підтверджено як макро, так і мікроісторією, що дивно, що люди досі це роблять."
 + 100. Я вот тоже больше люблю масштаб, пространство. Была в Полтаве. Красивучий город, но уморил меня. У нас как: хочешь сократить путь-иди по диагонале. А там все по кругу построено. Начнешь сокращать- себе дороже... А у нас то-улицы широкие, прямые, понятные.(не всегда ровные и местами с колдобинами, но это вторично для пешехода) Спасибо царю-батюшке за начало кораблестроения.