Русский язык - региональный

Все что Вы говорите о праве именовать себя гражданином - это да! Но меня, как экономиста, больше волнует, сколько денег на эту глупость (простите, что я так о законе) потратится.

Это, конечно, подсчеты оппозиции, но тем не менее сумма огромная. И ради чего выбрасывать такие деньги. Я просто не понимаю. Все, кто хотел говорили и говорят на русском, начиная с правительства и заканчивая, например, лично мной. Ужасно не люблю глупости, а введение этих региональных языков глупость страшная

Трудова імміграція та робота на іноземні компанії у всьому світі вважається нормальним явищем. Це в нашій країні кожен виїзд за кордон - величезна подія. Якщо працюєш за кордоном - гастрабайтер і побирушка. А за кордоном - ну працюєш, то й працюй собі.
Чи це у Вас заздрощі говорять? Люди їдуть за кордон, бачать світ, заробляють гроші.

А Миколаїв дійсно замизгане, заставлене пивними наметами та ригаловками місто, з купами сміття, із жахливим рівнем злочинності. І до Львова йому ой, як далеко. Так що Ваш стьоб в даному випадку геть не зрозумілий.

Ха, не позорься, с западной Украины выехали на заработки треть женщин, это для тебя НОРМАЛЬНЕ явище? Не передергивай. У меня родственницы в Италии и в Испании.

Не тикайте мені, будь-ласка.
Звідки статистика, пруфлінк дасте?

В мене, до речі, з групи теж десь третина дівчат виїхала в Америку. Для мене це нормально. Дівчата нормально живуть, дехто будинки собі вже там купив, заміж вийшов. Дехто навіть дітей там народити вже встиг. Нічого страшного в цьому не бачу.

Нормальне явище, коли всi працюють в рiдному мiстi/

З якого це дива? Навіщо обмежувати людину в її можливостях в професійному плані?

А де статистика?

Ой, не повірите: саме зараз і вже достатній час допомагаю російськомовному населенню цього міста використовувати рідну мову на достойному рівні. Інша частина мого професійного життя пов"язана з викладанням українською - теж комусь потрібно це робити.
І що я тут роблю - питання десяте, мова ж про те, що західним областям вистачило грошей і на перейменування вулиць, і на кращий рівень життя, а Миколаєву вистачить лише на забезпечення закону про російську мову, інше - дрібниці.

У якому це професійному плані? Моя сестра виїхала до Іспанії апельсини збирати.

А дружина мого батька в аеропорті Бен Гуріон в Ізраїлі туалети мила, а зараз продавцем в магазині оре, при цьому у неї освіта вища економічна, вона бухгалтер.

І де в цьому всьому обмеження в професійному плані

Это не всегда одно и то же.

Ни один успешный здесь человек не поедет работать за границу. Там всегда нашему будут платить меньше, чем своему. Есть, конечно, исключения, но они единичны. Фактически все уехавшие - это неудачники у себя на Родине.
А по-поводу зависти... Я бываю по работе в Европе и России. Не часто, но тем не менее.

Вот видите, Вы со мной полностью согласны.
Но вопрос остается тот же:Что Вы тут делаете, если там так хорошо.

А Львів тут до чого?


Якщо я зі своєю освітою їду збирати апельсини - значить, мене це влаштовує. Логічно?
Я не хочу збирати апельсини і мити туалети, я вмикаю мізки і заробляю мізками - це особистий вибір, освіта тут взагалі ні до чого.

Дурниці. Навіть коментувати не бачу сенсу.
Невдаха №1 - Абрамович, що живе та працює в Англії.



Конкретно зараз чи взагалі? В професійному плані, особистому?

Таки да, русскоязычное население тоже очень хочет использовать свой родной язык на достойном уровне. Вот закон хороший приняли по этому поводу, Вы слышали?



Ну почему же... Личность всегда интересна. А Вы как Личность(ну, не только Вы), мягко говоря, лукавите. Или не все так плохо, как Вы говорите, или Вы живете не здесь. Ну, а про третий вариант я даже говорить боюсь.

А що, забороняли використовувати?


Та ясна справа, тут тільки Ви правду говорите, інші обманюють.

Не надо мне рассказывать про мозги, вы никогда не работали за границей, а другой работы там для украинцев нет (это что касается Испании и Израиля), не надо мне тут рассказывать про мозги, моя семья живет в Израиле, и я знаю как они там живут, что им стоило там выжить, и платят репатриантам меньше чем израильтянам, а датишные ваще работать не хотят, потому как молятся круглые сутки. И никто не позволит Вам работать так как вы хотите в Израиле, "включати мізки". Я там была, а Вы скорее всего нет.

Вибачте, а їх туди депортували чи вони добровільно виїхали?

Почитала і розбудила в собі політолога проти ночі



Політологія, особливо там, де вона перетинається з законотворчістю, стає майже точною наукою. Коли політик чи автор закону каже "більшість", то він має на увазі статистичну більшість, тобто більше, ніж 50% громадян держави.
Жодні інші "більшості" не важать взагалі нічого, інакше неможливо не докеруватися до війни чи безладу, а потім війни. Цьому вчать, але, на жаль, наші можновладці в більшості своїй не мають освіти, пов'язаної з мистецтвом керувати спільнотою та приймати виважені рішення на користь широкого загалу, отже їм вигідно підтримувати ідею, що навіть "кухарка може керувати державою", бо тоді можна пояснити, якого біса ця недоумкувата босота робить у владі.
Російська у цьому законі не згадується як носій цінностей, надбань і таке інше, вона там - мова бюрократів, додаткова діра в бюджеті та законах. Ті, хто за це голосував, не читає книжок і в них Чєхов - український поет. Їм та культура разом з літературою не були потрібні ніколи бо не мають грошового або електорального еквіваленту.
"Ах, обмануть меня не трудно!
Я сам обманываться рад!" - коли ще великий класик написав, а не всі почули.
"Історично маємо" і далі по тексту перекладається як "звикли", не більше того.
Той же класик і з цього приводу написав:
"Привычка свыше нам дана:
Замена счастию она."
Замість щастя, а не додатково. Або звичка, або щастя. Прямо про наше сьогодення. Міцна, згуртована держава - це щастя?! Так. Але ми не будемо берегти те, на чому будується така держава, - національно-культурну самосвідомість - ми замість цього будемо відстоювати право на "привычку" - російську всюди і за рахунок держави, бо так було протягом 60 років в минулому сторіччі, настав цей "рай земний" одразу після того, як голодом замордували селянство і ремісників, а катуваннями та таборами - інтелігенцію, та то таке - "бандеровці навигадували".




Авжеж, дитина має слухати "Рукі ввєрх - Ногі врозь". А щодо українських талановитих, поцікавтесь, звідки родом ті "російські" співаки. Дуже смішно буде. В Москві, на Арбаті, в модняво-понтовому клубі у музично-зірковій тусовці ми заради жарту почали щось розповідати українською і з дивуванням з'ясували, що нас не можуть підтримати буквально троє чи четверо осіб. ВСЯ решта прейша хай і на криву, напівзабуту, але українську. Це було 10 років тому, але обличчя все ті ж.



ну про звички я вже вище написала, не буду повторюватись. Тільки додам, що ну от не віднімав ніхто ні в кого тієї російської або будь-якої іншої, але і не навантажував тих, хто без регіонального статусу російської легко проживе, обов'язком сплачувати власними грошіма за забаганки тих, хто не може стулити декілька слів на рівні українського ділового мовлення.




Тобі не здалося, статистика по молодіжній наркоманії, злочинам і самогубствам повністю корелює з основною мовою спілкування в регіонах. Тут зупинюся, бо, по-перше, я собі уявляю, що тут можуть навідповідати, а я не буду сканувати всі свої дипломи, сертифікати і т.ін, щоб доводити, що ці теми для мене фахові, а по-друге, чим більше в це занурюєшся, тим довше волосся стоїть дибки, а завтра свято - треба мати гарний вигляд



Ось вам і відповідь - різниця в життєвій філософії. Для когось норма, що, звідти, де народився, але щось дуже не подобається, варто просто щбігти, і нехай собі подихає потроху. А для когось - це привід стискати зуби і працювати на те, щоб змінити ситуацію. Я закохана у Львів, але живу і працюю я тут, і те, що поруч багато слабаків, які не можуть напружити мозок і вивчити державну мову, аж ніяк не може бути приводом для того, щоб полишити рідну домівку у пошуках кращої долі.

Немцы вас не слышат, ага. Почитайте на досуге хотя бы про налоговое возмещение государством расходов на проезд на работу в другой город. Для Европы как раз это - нормальное явление. Редкость - те, кто до конца жизни так в родном городе и остался.




В Швейцарии 4 государственных языка!!! Прописью - четыре. Немецкий, французский, итальянский и ретороманский (романшский). Вдобавок к этому швейцарского языка, равно как канадского, не существует в принципе, поэтому в пример желательно приводить соответствующие реалии.

А притом, что пока западенские гастарбайтеры работают за границей, все мои друзья и я закончили институты и работаем на предприятиях николаевщины, одещины, донеччины, Крыма, платим налоги и не выделываемся. Мы работаем на благо Украины, хоть и говорим по-русски. А вы все, кричащие на форумах за свою мову, работать лучше идите, толку больше будет.

Как всегда. Главный аргумент - сам дурак.

Это из тех единичных исключений, про которые я писала. Да и вообще-то Абрамович - гражданин России.


Да нет, зачем мне личная жизнь... Я в плане проживания в исключительно не комфортном для Вас городе.

Свято, до речі, вже сьогодні!
Так що зі святом нас!