- 0 Поддержать автора
-
Джиллиан
Имя: Анна и Юлия Группа: Активный пользователь Сообщений: 668 Регистрация: 01.02.2011 Заходил(а): 21.06.2020 |
Город: Николаев Район: Заводской Телефон: 0681958817 Аня ЦВЕТЫ |
Життя іде і все без коректур
. І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур
, і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Китиха
Имя: Елена Группа: Модератор Сообщений: 9161 Регистрация: 05.01.2011 Заходил(а): 18.04.2021 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0675978483 |
Слова: О. Кононенко | Музика: Ссылка |
Виконує: Ссылка |
Моє сонце, моє небо, моя доня,
Моя радість, моя втіха, моя доля.
Зустрічають тата крильця - рученята,
Зорі - оченята, оченята - зорі,
І немає на землі ні біди, ні горя,
І немає на землі ні біди, ні горя
Дівчинка - перлинка,
Золота краплинка,
Весняна росинка,
Літнє моє сонечко,
Доня моя, донечка.
Мої мрії, мої весни, моя доня,
Мої думи, мої болі, моя доля.
Світом - пересвітом від зими до літа
Виростають діти, діти виростають,
А над ними в небесах янголи літають
А над ними в небесах янголи літають.
Дівчинка - перлинка,
Золота краплинка,
Весняна росинка,
Літнє моє сонечко,
Доня моя, донечка.
Моє щастя, моє серце, моя доня,
Моя лада, моя леля, моя доля.
Казку вечорову, пісню колискову
Пригадаю знову, знову пригадаю
І тобі, моя дитино, знову заспіваю,
І тобі, моя дитино, знову заспіваю.
Дівчинка - перлинка,
Золота краплинка,
Весняна росинка,
Літнє моє сонечко,
Доня моя, донечка.
Ссылка
Конфетти
Имя: Світлана Группа: VIP пользователь Сообщений: 10997 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 29.05.2024 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0936515763 |
Писала мати писанки
Під образами у світлиці,
З її щасливої руки
Злітали писані жар-птиці.
Понад смерекові верхи
Летіли птиці на околі
Та й сіли писані птахи
На рушничок моєї долі.
В шатах писаної хати
Колисала мене мати,
А коли ще колисала,
Мені долю написала.
Написала мати долю -
Кущ калини окрай поля,
А калина-ягідка,
Що солодка, не гірка.
Просила мати в солов'я
Для мене пісню на світанку,
Щоб доля писана моя
Благословилась на співанку.
Світилась мати, мов свята,-
Писала чаром очі й брови,
Та й написала, щоб вуста
Були солодкі до любові.
В шатах писаної хати
Колисала мене мати,
А коли ще колисала,
Мені долю написала.
Написала мати долю -
Кущ калини окрай поля,
А калина-ягідка,
Що солодка, не гірка.
Конфетти
Имя: Світлана Группа: VIP пользователь Сообщений: 10997 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 29.05.2024 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0936515763 |
Вальсує по деревах жовте листя.
Стоять дуби, мов ті богатирі,
І коси на березах розплелися…
Яке прекрасне сонце восени…
Сумує вітер і летять лелеки;
Стоять могутні клени й ясени
І сріблом покриваються смереки…
Задумливо курличуть журавлі…
Летять кудись у свою теплу осінь;
Несуть журливу пісню на крилі,
Вдивляючись в небес блакитну просинь...
Яка чудова осінь надворі…
Який багряно-жовтий килим з листя…
І лише ми – два голуби вгорі-
У піднебесній вічності злилися…
Автор: Юрій Цюрик
Сумерки
Имя: Виктория Группа: VIP пользователь Сообщений: 6183 Регистрация: 02.11.2009 Заходил(а): 07.05.2017 |
Город: Николаев Район: Центральный |
Як вистоїш, коли всі проти тебе -
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий - мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
І думать - не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати - і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім - все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло - лишилась
Одна лиш воля - встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою -
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти - Людина, сину мій.
Замовляємо Англію і Америку разом
Код на знижку 10$ при першому замовленні з IHerb RSQ715 http://ru.iherb.com/?rcode=RSQ715
bloodya
Имя: Lyuda Группа: VIP пользователь Сообщений: 1588 Регистрация: 20.03.2012 Заходил(а): 26.05.2018 |
Город: Николаев Телефон: 0932378448 |
Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Конфетти
Имя: Світлана Группа: VIP пользователь Сообщений: 10997 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 29.05.2024 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0936515763 |
Вона зайшла у зúму
Нечутним білим кроком,
Закутана у ніжність
Вчорашніх почуттів.
Її вела незримо
Стежина одинока
У сад, який недавно
Вишневим шалом цвів.
Ішла, немов царівна, –
Всміхаючись лукаво
До пелюсток тягнулась,
Чекаючи тепла.
А пелюстки нестримно
Додолу облітали
І холодом сніжинок
Торкалися чола.
Вона, розгарячіла,
В розхристаній надії
Отямилася раптом
Між голих верховіть,
А до стрункої шиї
Цілунком зледенілим
Мороз тягнувся вперто,
Не стримуючи хіть.
Конфетти
Имя: Світлана Группа: VIP пользователь Сообщений: 10997 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 29.05.2024 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0936515763 |
читай николаевских авторов
Лиман сіяв при місячному сяйві,
Ковтав зірки, звивався, наче звір,
У дзеркало води вдивлялись мальви,
Лиман сіяв, сіяв, як богатир.
Безславно відступало шведське військо:
Полтаву програно. І вже не Ворскла – Буг...
Очаківські улуси... Море близько –
На обрії з’явився чорний пруг...
Лиман сіяв. Та сумно іноземці
Тяглися за возами по стерні.
А гетьману навік посіли серце
Удушливі гіркотні полини.
Важкими кроками шлях міряє Мазепа.
Надії на державність – море втрат.
І, ідучи востаннє рідним степом,
Він, мов дитина, плаче... в сімдесят.
Все прахом! З королем удвох би
Він ще надію мав... Пусте! Дарма! –
Схилила Україна всі корогви –
Ні сил, ні сліз, ні гордощів нема.
Турецькі вздовж Кінбурну йдуть галери –
На чужині не знайдеш оберіг.
Вже скоро вересень, і шлях лежить в Бендери.
Вози зі скарбом – ув улусах золотих...
Що далі? Там? Чи втримають атланти
Свою державу? А чи є – своя?
І перші політичні емігранти
Йдуть за водою. А лиман сія...
Лиман сіяв і вчора, і сьогодні...
Де королі, де гетьмани, де Січ?
На зміну ватажки приходять модні
Із ночі в день, зі світла в ніч.
Лиман сіяв при місячному сяйві
І спогадами сповнювався вщерть –
Хіба для рідної землі ми справді зайві
Допоки нас вже не здолає смерть?..
Світлана Вікторівна Іщенко
http://svetlanaischenko.blogspot.com/
Forum