• 0 Поддержать автора
  • Поделиться

Полезная и вредная помощь детям-сиротам

Aly   
VIP пользователь   
08 December 2009 36581 297
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Мотиви тих, хто допомагає, - не ключовий момент у моїх постах. Але чомусь зачепились саме за цей момент, що якраз і насторожує.
Ключовий момент у тому, чи є корисною відповідна допомога самим дітям. Хай будуть які завгодно нехороші мотиви, але якщо дитині реально допомогли - це прекрасно! І навпаки - благими намірами вимощена дорога в пекло, знайомо?
Я акцентую увагу на тому, щоб при будь-якій благодійній діяльності добре думали, а чи справді це потрібно самим дітям (не благодійникам, не тому, що діти озвучують, - а іменно насправді реально буде дітям корисно)? Думали не лише про локальний ефект "дитячих усмішок та хоч один день радості серед сірих буднів", а про віддалений ефект від своїх дій, як це вплине на життя дитини і у майбутньому.
А тема звелася до самовиправдання своїх благодійних вчинків... про дітей вже забули? Це дуже показово. Думаємо про свої почуття, що не можу пройти мимо, що я повинна відплатити добром, що я відчуваю біль і так далі. Це вже дуже дотично, але це все одно розмова про себе самих. Не про дітей, не про тих, для кого ми робимо щось.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
mackry85

mackry85

Имя: Христина
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1563
Регистрация: 21.05.2010
Заходил(а): 19.02.2015
Город: Николаев
Район: Заводской - Намыв
mackry85
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 Серж 28 December 2012, 16:53
Да, я здесь самая глупая и наивная.)
Нет проблемы. А вся эта трепотня сводилась к мысли, не можешь взять, кружковать, стать наставником ребенка, значит все ради плюсиков и эго.


Ви неправі. Думаю, Наталя не зовсім це (про плюсики та галочки) мала на увазі. Я сама  собі нещодавно чесно зізналася, що такого роду вчинки необхідні в першу чергу для мене самої.

І вас наївною та дурною ніхто не називав.

Але, нажаль, така проблема реально існує.

jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 mallinka 28 December 2012, 17:12
Он на радостях обнял меня и начал целовать руки... Вот пишу и вспоминаю, а слёзы на глаза наворачиваются.... Я, наверно, до гробовой доски буду помнить эту радость...
...
И ещё момент: кто мешает директорам интернатов устроить всё так, чтобы дети чувствовали ответственность перед другими, имели представление об обязанностях, приобретали навыки выживания во взрослой жизни? дежурства в классе, столовой, уборка по графику комнаты, где они проживают и т.д.
Це нормально? Коли дитина цілує руки чужої для неї людини?
Я б не раділа, мені б стало страшно.

В інтернаті в принципі неможливо створити все те, про що Ви написали. Банальними графіками це не виправити. Це можна створити лише в умовах сімейного виховання, і справа тут далеко не в моментах чергуваннях та прибиранні. Сім'я - це величезний складний комплекс, ми навіть на уявляємо, наскільки складний, але лише в умовах сім'ї можливо набуття дитиною всього того, що дасть їй можливість відчути себе цілісною натурою, потрібною комусь, яку люблять, про яку щиро турбуються, де є взаємоповага і взаємна відповідальність. Я навіть не опишу словами всього того, що дає справжня сім'я. Але основний, центральний момент тут - наявність стабільних близьких відносин. В умовах інтернату цього немає і бути не може, лише підробка (коли виховательок називають мамами - діти підсвідомо шукають хоча б такий замінник). Разові подарункові акції поглиблюють цю прірву, з кожним подарунком все більше і більше. Бо насправді ця дитина не потрібна, заглиблюватися у її душевні проблеми ліньки або страшно, і діти це прекрасно відчувають, не тримайте ілюзії. Діти хочуть близьких постійних відносин, хай то буде хоча б друг по переписці з листом раз на місяць, але обов'язково стабільно, щоб у дитини потроху формувався отой найважливіший зв'язок, вміння зберігати відносини, бути комусь не-чужим. Без наявності цього основного моменту - все дарма.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.

mallinka

Имя: Елена
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1449
Регистрация: 12.04.2010
Заходил(а): 24.01.2019
Город: Николаев
mallinka
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 jozh 28 December 2012, 17:26
Це нормально? Коли дитина цілує руки чужої для неї людини?
Я б не раділа, мені б стало страшно.

В інтернаті в принципі неможливо створити все те, про що Ви написали. Банальними графіками це не виправити. Це можна створити лише в умовах сімейного виховання, і справа тут далеко не в моментах чергуваннях та прибиранні. Сім'я - це величезний складний комплекс, ми навіть на уявляємо, наскільки складний, але лише в умовах сім'ї можливо набуття дитиною всього того, що дасть їй можливість відчути себе цілісною натурою, потрібною комусь, яку люблять, про яку щиро турбуються, де є взаємоповага і взаємна відповідальність. Я навіть не опишу словами всього того, що дає справжня сім'я. Але основний, центральний момент тут - наявність стабільних близьких відносин. В умовах інтернату цього немає і бути не може, лише підробка (коли виховательок називають мамами - діти підсвідомо шукають хоча б такий замінник). Разові подарункові акції поглиблюють цю прірву, з кожним подарунком все більше і більше. Бо насправді ця дитина не потрібна, заглиблюватися у її душевні проблеми ліньки або страшно, і діти це прекрасно відчувають, не тримайте ілюзії. Діти хочуть близьких постійних відносин, хай то буде хоча б друг по переписці з листом раз на місяць, але обов'язково стабільно, щоб у дитини потроху формувався отой найважливіший зв'язок, вміння зберігати відносини, бути комусь не-чужим. Без наявності цього основного моменту - все дарма.
А где я написала, что обрадовалась? Радовался ребенок игрушке, а у меня слёзы на глазах до сих пор от этой ситуации.
И я не писала, что интернат заменит семью. Прописные истины, что маму и папу никакие приходящие дяди и тети с их подарками не заменят, говорить не надо, это и так всем понятно. Другое дело, что одни дети им радуются искренне, а другие принимают это как должное и ждут поблажек, потому что детдомовские. 
И если вот на минуту представить, что волонтерам запретят дарить подарки и другие мат. блага, то сколько посторонних человек в год вообще будет посещать отдельно взятый детский дом (с целью именно моральной поддержки, принятия обязанностей по воспитанию, привития жизненных ценностей и показа модели семьи)? Один, два? Поэтому и возникла дилемма: забрать подарки у тысяч, чтобы дать внимание одному-двум. Не думаю, что это равноценный обмен.
Да и вообще, я писала немного о другом: что дети разные и по разному воспринимают одну и ту же ситуацию. Кто-то с благодарностью, а кто-то с поводом для новых требований. И так категорично, что мол, все они вырастают потребителями, судить не стоит. Тем более, опять повторюсь, потребители вырастают и в полных семьях, обласканные любовью и вниманием.
Крокозябра

Крокозябра

Имя: Ірина
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 2533
Регистрация: 25.06.2010
Заходил(а): 16.02.2015
Город: Николаев
Район: Заводской - Лески
Крокозябра
VIP пользователь
   28 December 2012

"Ключовий момент у тому, чи є корисною відповідна допомога самим дітям. Хай будуть які завгодно нехороші мотиви, але якщо дитині реально допомогли - це прекрасно! І навпаки - благими намірами вимощена дорога в пекло, знайомо? "

Сорі, це в мене цитата Єжа так вставилась...


Тобто якщо дитину забрали в сім"ю заради грошей або для того, щоб дитина там наймитом була, це добре, бо дитина ж "соціалізувалась"? І низький уклін тим, хто так "потурбувався" про сироту?

jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 mallinka 28 December 2012, 17:41
Другое дело, что одни дети им радуются искренне, а другие принимают это как должное и ждут поблажек, потому что детдомовские. 
Практично впевнена, що перші - це ті, які в дитбудинку недавно, і для них кожен такий подарунок - це поки що щось нове і хвилююче. А другі - це ті, які відносно давно. Куди йдемо, і що підтримуємо?
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 mallinka 28 December 2012, 17:41
Поэтому и возникла дилемма: забрать подарки у тысяч, чтобы дать внимание одному-двум. Не думаю, что это равноценный обмен.
Нерівноцінний, звісно. Справжня індивідуальна увага одну-двом - це суттєво краще, ніж матеріальні подарунки тисячам безіменних дітей.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 Крокозябра 28 December 2012, 17:42
Тобто якщо дитину забрали в сім"ю заради грошей або для того, щоб дитина там наймитом була, це добре, бо дитина ж "соціалізувалась"? І низький уклін тим, хто так "потурбувався" про сироту?
Я ж написала - "реально допомогли". Якщо забрали хай навіть заради грошей (тобто створили ПС чи ДБСТ, де прийомні батьки отримують винагороду), але сумлінно виконували цю роботу, і дитина дійсно отримала необхідне сімейне виховання, то це добре. Так саме, якщо якась самотня жінка візьме дорослу дівчинку-підлітка до себе, і та виконуватиме всю хатню роботу, але у відповідь так саме отримала і увагу, і все інше, то це теж добре. У всякому випадку непорівняно краще, ніж якби вона так і залишилась в інтернаті та отримувала постійно цукерки та подарунки від чужих людей, які не можуть стримати сльози, дивлячись на її бідну, сиротинку. Непорівняно краще.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
Beretta

Beretta

Имя: Beretta
Группа: Gold
Сообщений: 5268
Регистрация: 12.03.2010
Заходил(а): 01.02.2018
Город:
Район: Ленинский
Телефон: 0990233710
Beretta
Gold
   28 December 2012
Цитата: #2402 jozh 28 December 2012, 17:13
А тема звелася до самовиправдання своїх благодійних вчинків... про дітей вже забули? Це дуже показово. Думаємо про свої почуття, що не можу пройти мимо, що я повинна відплатити добром, що я відчуваю біль і так далі. Це вже дуже дотично, але це все одно розмова про себе самих. Не про дітей, не про тих, для кого ми робимо щось.
Ви можете назвати приклади цільової корисної допомоги для дітей, що знаходяться у дитячих будинках? Враховуючи те, що це не може бути всиновлення, наставництво, постійне спілкування (дійсно, не всі можуть взяти на себе таку відповідальність). Виходячи з цього, допомога має бути не тільки корисною для дітей, а ще й разовою. Що реально можна зробити, щоб всім було добре? 
baskaya

baskaya

Имя: Елена
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 693
Регистрация: 03.03.2010
Заходил(а): 22.11.2017
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 583577
baskaya
Активный пользователь
   28 December 2012
Блин, слово-то какое самовиправдання. Аж мне стыдно стало за себя ((( Мож многие и не делают того, что могли бы, шоб не самовиправдовуватись потом... А если серьезно, буду благодарна всем за любую информацию, и негативную тоже про помощь в таких случаях. Когда что-то начинаешь, ошибки неизбежны, может вы в чем то и правы, кто на самом деле хочет помочь, поможет не смотря ни на что, разберется и т. д., повысит КПД своей помощи (о боже, как странно это звучит), хорошо бы если кто помог с этим разобраться!! Юридическую и организационную сторону имею ввиду в первую очередь
Если вашему ребенку делают замечания, научите его фразе: "Меня мама учит, что не всякое оценочное суждение должно служить модификатором поведения!"
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 Beretta 28 December 2012, 18:17
Ви можете назвати приклади цільової корисної допомоги для дітей, що знаходяться у дитячих будинках? Враховуючи те, що це не може бути всиновлення, наставництво, постійне спілкування (дійсно, не всі можуть взяти на себе таку відповідальність). Виходячи з цього, допомога має бути не тільки корисною для дітей, а ще й разовою. Що реально можна зробити, щоб всім було добре? 
П.4 з того мого списку вище. Тобто це можуть бути разові акції, але навчального спрямування, щоб результатом стало набуття дітьми будь-яких корисних знань чи навичок. Хоч кашу варити, хоч рішення приймати, хоч дроби складати, тут уже виходячи з того, що вмієш і знаєш сам, і які можливості маєш.
Правда, це складніше, ніж просто купити подарунок. І до того ж, це більш підходить для дітей старшого віку, підлітків. А більшість хоче возитися з маленькими дітьми, які ще щирі, і щедро віддають тепло своїх сердець за лялечку чи машинку. Сьогодні віддають, а завтра розчаровуються у людях, і перестають вірити...
Для такої категорії дітей - маленьких - я не можу запропонувати варіанту разової допомоги. Крім очевидних варіантів постійної потреби в памперсах тощо. Тому краще направити свою увагу в інше русло, якщо є бажання допомогти, але немає можливості чи бажання приділяти дитині постійну увагу. Наприклад, є діти, які потребують лікування. Навіть на нашому форумі є. І дорослі люди, особливо старі, теж дуже часто потребують нашої турботи, але отримують її значно менше, ніж діти.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
baskaya

baskaya

Имя: Елена
Группа: Активный пользователь
Сообщений: 693
Регистрация: 03.03.2010
Заходил(а): 22.11.2017
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 583577
baskaya
Активный пользователь
   28 December 2012
О, я вот уже сто лет думаю как организовать обучение комп грамотности детей, опыт есть.  Лишним не будет, может кто-то из мужей компуторщиков поможет собрать что-то старенькое. Кто б взялся организовать, а, девчонки? А я б 1-2 урока в неделю смогла бы давать... 
Если вашему ребенку делают замечания, научите его фразе: "Меня мама учит, что не всякое оценочное суждение должно служить модификатором поведения!"
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 baskaya 28 December 2012, 18:33
А если серьезно, буду благодарна всем за любую информацию, и негативную тоже про помощь в таких случаях.
Трохи посилань на сайти, де є багато інформації щодо цього:

http://deti.zp.ua/ (яскравий приклад, як можна з толком організувати якісну допомогу дітям - це запорізька організація, мене постійно завидки беруть, що в нас на миколаївщині немає чогось подібного, плюс там на сайті є багато статей на тему; в мене з'являлось бажання щось аналогічне у нас створити, навіть пробувала щось трохи копати туди, але я відчула, що не осилю... там реально потужний напрямок... може, колись пізніше)

http://ludmilapsyholog.livejournal.com/ (тематичний психолог, працює саме з прийомними дітьми та їх сім'ями, тільки шукайте по відповідним тегам, бо там ще й про політику багато)

http://gezalov.net/ (людина, яка виросла саме в дитбудинку, тому знає про ситуацію зсередини - при цьому зуміла попри все знайти своє місце в житті, читайте його книги, дивіться відео, особливо рекомендую книгу Соленое детство, плюс можна погуглити саме про нього в інтернеті)

http://www.detdom.info/ , http://charite.org.ua/ , http://invisiblechildren.mybb.ru/viewforum.php?id=40 - перший сайт - загалом про волонтерську допомогу дитбудинкам, плюс на першому, і повністю на другому та третьому - про індивідуальне шефство над дітьми, трохи незручно, що воно "розмазано" по трьом сайтам, бо по суті майже одне і те ж, і люди ті ж самі практично.
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.

mallinka

Имя: Елена
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1449
Регистрация: 12.04.2010
Заходил(а): 24.01.2019
Город: Николаев
mallinka
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 jozh 28 December 2012, 17:49
Практично впевнена, що перші - це ті, які в дитбудинку недавно, і для них кожен такий подарунок - це поки що щось нове і хвилююче. А другі - це ті, які відносно давно. Куди йдемо, і що підтримуємо?
Ваша личная уверенность это, конечно, аргумент неоспоримый. И ответить нечего.

mallinka

Имя: Елена
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1449
Регистрация: 12.04.2010
Заходил(а): 24.01.2019
Город: Николаев
mallinka
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 jozh 28 December 2012, 17:51
Нерівноцінний, звісно. Справжня індивідуальна увага одну-двом - це суттєво краще, ніж матеріальні подарунки тисячам безіменних дітей.
У меня другое мнение по этому вопросу. 
jozh

jozh

Имя: Н
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 6265
Регистрация: 26.05.2011
Заходил(а): 17.12.2013
Город: Николаев
jozh
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 mallinka 28 December 2012, 19:30
Ваша личная уверенность это, конечно, аргумент неоспоримый. И ответить нечего.
Моя особиста впевненість базується на відповідній статистиці та спостереженнях, і не тільки моїх особистих.

Читайте ще ось цю статтю: http://philanthropy.ru/blogs/gezalov/2012/11/14/8721
Страшно - це коли ти вбиваєш в собі Людину. Не можна керуватись страхом, коли вирішується твоя доля.
Ставлюся з відвертим презирством до будь-кого, хто підтримує нинішній владний режим хоча б за допомогою слів типу "всі вони однакові" або вірою в телевізійні новини.
Не жалію і не співчуваю тим, хто трясучись робить проти власної совісті те, що велено зверху, оправдуючись тяжкою долею чи необхідністю зберегти роботу.
Я не повинна жити за правилами тих, хто продав і далі продає майбутнє наших дітей за гречку або за свій страх. І тим паче не повинна їх за це поважати.
Покинула форум, бо не хочу більше годувати тролів, та ще й за підтримки модератором.
mamatanya

mamatanya

Имя: mamatanya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 8122
Регистрация: 17.04.2010
Заходил(а): 15.06.2019
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 063 491 2019
mamatanya
VIP пользователь
   28 December 2012

Ссылка, а Вам самой не страшно от того, что ребенок Вам руки целовал, а Вы больше к нему не пришли? он же, наверное, ждал, надеялся, что такая хорошая добрая тетя снова придет.

этих детей и так бросили, зачем бросать их снова и снова на каждый праздник?

раньше я знала только про два пути - дарить подарки по праздникам и взять в семью, теперь благодаря jozh знаю и другие. есть над чем подумать. но в любом случае я полностью согласна с тем, что лучше ничего не делать, чем делать что-то не то пусть даже с самыми благими намерениями.

DIZZY

DIZZY

Имя: Настя
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 3323
Регистрация: 24.10.2009
Заходил(а): 18.10.2021
Город: Николаев
Район: Ленинский
DIZZY
VIP пользователь
   28 December 2012
перечитала тему...немного смутило...я как раз сегодня попала на письмо Деду морозу на нашем форуме и захотела сделать ему подарок...раньше этим не занималась...
я считаю,что ребенок,любой,домашний или нет,должен верить в чудо и получать подарки на Новый год.Обязательно!Честно,мне ненужна благодарность,мне не нужны +,мне нужно знать,что кто то еще верит в чудо.

Когда то давно смотрела фильм "Благие намерения"-он меня в юнном возрасте потряс-суть в том что добрая воспитательница(или как называются там педагоги) начала практиковать выходные детей с семьями...Дети были рады и счастливы...Но потом по тем или иным обстоятельствам люди не приходили в очередную субботу...это была трагедия...мир рухнул...

Я знаю,что не смогу отдать часть своей души этим деткам(можете кидать тапки,но это правда),Но я хочу хотя бы для одного ребенка осуществить хоть часть его мечты...
И я искренне не понимаю почему это плохо.

Блокноты ручной работы

http://dizzy-stuff.blogspot.com/


mamatanya

mamatanya

Имя: mamatanya
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 8122
Регистрация: 17.04.2010
Заходил(а): 15.06.2019
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 063 491 2019
mamatanya
VIP пользователь
   28 December 2012

DIZZY, вот именно потому, что после праздника эти дети себя чувствуют как те, к которым не пришли в очередную субботу. или уже не чувствуют.

ну мы же все (или почти все) тут мамы. ну скажите честно, насколько хватает новой пусть самой долгожданной игрушки вашему ребенку? ну вот так чтоб самому ею заниматься, а папа с мамой просто отдали коробку с подарком и даже не подошли посмотреть. и даже не сказали дежурное "да-да, очень здорово", когда ребенок прибежал поделиться радостью от обладания новой вещью? надолго эта радость?

lenchik

lenchik

Имя: Лена
Группа: VIP пользователь
Сообщений: 1865
Регистрация: 22.10.2009
Заходил(а): 20.04.2020
Город: Николаев
Район: Центральный
Телефон: 0677378664
lenchik
VIP пользователь
   28 December 2012
Цитата: #2402 mamatanya 28 December 2012, 19:44

mallinka, а Вам самой не страшно от того, что ребенок Вам руки целовал, а Вы больше к нему не пришли? он же, наверное, ждал, надеялся, что такая хорошая добрая тетя снова придет.

этих детей и так бросили, зачем бросать их снова и снова на каждый праздник?

раньше я знала только про два пути - дарить подарки по праздникам и взять в семью, теперь благодаря jozh знаю и другие. есть над чем подумать. но в любом случае я полностью согласна с тем, что лучше ничего не делать, чем делать что-то не то пусть даже с самыми благими намерениями.

Девочки, мы наверное каждая говорим о своём. Мы не ходим каждая по одному разу к какому-то одному ребёнку. Есть организаторы этих мероприятий, которые ездят к деткам каждый праздник, и не только. Которые проводят разные мероприятия с детками, которые постоянно с ними общаются, которые знают каждого из них и о каждом из них, которые вникают в их проблемы и пытаются им помочь. Но они не могут материально охватить всех деток, поэтому мы здесь и помогаем в этом, потому как сами не можем (не хотим) лично участвовать. И нам не нужны пени, пляски, благодарность. Я вверяю это другим людям, которые в этом больше разбираются. И это далеко не глупые люди и они прекрасно осознают что делают.

Я понимаю о чём идёт речь, может где-то какие-то моменты принимаю, но отказать детям в празднике с подарками не считаю правильным.

Просматривают эту тему:

Forum