- 0 Поддержать автора
-
Предлагаю вспомнить о наших родных и близких, которые были свидетелями или участниками ВОВ.
Опубликуйте рассказ.. историю семьи, родных.. любые воспоминания..
Вставляйте фотографии.. указывайте имена..
Опубликуйте рассказ.. историю семьи, родных.. любые воспоминания..
Вставляйте фотографии.. указывайте имена..
YASYAR
Семья:
Награды:
YASYAR
Имя: YASYAR Группа: Silver Сообщений: 3212 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 15.03.2018 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: +380639486439 |
YASYAR
Silver
06 May 2011
это то что рассказывала дочка в школе...
"Мій прадідусь Жданюк Петро Іванович у 18 років пішов в армію звільняти Батьківщину від фашиських загарбників. Брав участь в обороні Сталінграду, звільненні Білорусії, Німеччини, у війні проти Японії і Китаю. Нагороджений Орденом «Червоної Зірки», двома орденами Великої вітчизняної Війни другого ступеню, медалями: «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», «За мужність» і ін. Після війні працював 38 років в Супруновськой середній школі вчителем і більше 15 років завучем, також викладав в університеті. Його прізвищем названа вулиця в місті Полтава."
Фото в цифре к сожалению дома нет.
вставлю чуть позже
"Мій прадідусь Жданюк Петро Іванович у 18 років пішов в армію звільняти Батьківщину від фашиських загарбників. Брав участь в обороні Сталінграду, звільненні Білорусії, Німеччини, у війні проти Японії і Китаю. Нагороджений Орденом «Червоної Зірки», двома орденами Великої вітчизняної Війни другого ступеню, медалями: «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», «За мужність» і ін. Після війні працював 38 років в Супруновськой середній школі вчителем і більше 15 років завучем, також викладав в університеті. Його прізвищем названа вулиця в місті Полтава."
Фото в цифре к сожалению дома нет.
вставлю чуть позже
Ирина
Награды:
Ирина
Имя: Ирина Группа: VIP пользователь Сообщений: 6524 Регистрация: 08.01.2011 Заходил(а): 21.02.2018 |
Город: Николаев Район: Ленинский - ЮТЗ Телефон: 0987996800 |
Ирина
VIP пользователь
06 May 2011
Расскажу историю моей бабушки
Ее отец делал и торговал вином, во время войны продолжал (и немцев поил ) в оккупированном Николаеве. Семья - мама, папа и бабушка моя с сестрой. Чтобы их не забрали немцы, заделали окно в одной из комнат и там сидели целыми днями, прятались, заштукатурили стены, повесили на нее карту оставили внизу под картой лаз. Бабушкина мама белила себе волосы, под седину и говорила, что дома никого нет. там пряталась вся соседская молодежь и отец бабушкин!
Когда забирали всю молодежь по спискам, бабушкин отец подкупил врача из комиссии, и бабушке дали какие-то таблетки, имитирующие эпилепсию. Комиссия проходила в здании судостроительного завода, в одном из цехов, и когда их отпустили (бабушка с отцом была), мама их на улице ждала, и первым выходил отец, потом уже моя бабушка, мама ее не заметила и упала в обморок!
У бабушки были дядья которые сбежали еще в 17 году, и один из них вернулся с немцами и приходил к ним в гости , парень был веселый - кутил по всем забегаловкам, стрелял в потолок везде, даже в церкви и сорил золотыми червонцами. при этом таскал за собой бабушкиного отца. Когда освободили Николаев, отца бабушкиного посадили и сослали в Казахстан. Вся семья выжила, единственное , мать бабушкина умерла в 1946 году во время голода
Еще их спасло, то что в паспортах у них было написано - караимы, и им выдал справки что они не евреи!!!
Бабушки уже полтора года нет в живых................ Я не знала, что это настолько больно....................
Спасибо тебе родная.............
Ее отец делал и торговал вином, во время войны продолжал (и немцев поил ) в оккупированном Николаеве. Семья - мама, папа и бабушка моя с сестрой. Чтобы их не забрали немцы, заделали окно в одной из комнат и там сидели целыми днями, прятались, заштукатурили стены, повесили на нее карту оставили внизу под картой лаз. Бабушкина мама белила себе волосы, под седину и говорила, что дома никого нет. там пряталась вся соседская молодежь и отец бабушкин!
Когда забирали всю молодежь по спискам, бабушкин отец подкупил врача из комиссии, и бабушке дали какие-то таблетки, имитирующие эпилепсию. Комиссия проходила в здании судостроительного завода, в одном из цехов, и когда их отпустили (бабушка с отцом была), мама их на улице ждала, и первым выходил отец, потом уже моя бабушка, мама ее не заметила и упала в обморок!
У бабушки были дядья которые сбежали еще в 17 году, и один из них вернулся с немцами и приходил к ним в гости , парень был веселый - кутил по всем забегаловкам, стрелял в потолок везде, даже в церкви и сорил золотыми червонцами. при этом таскал за собой бабушкиного отца. Когда освободили Николаев, отца бабушкиного посадили и сослали в Казахстан. Вся семья выжила, единственное , мать бабушкина умерла в 1946 году во время голода
Еще их спасло, то что в паспортах у них было написано - караимы, и им выдал справки что они не евреи!!!
Бабушки уже полтора года нет в живых................ Я не знала, что это настолько больно....................
Спасибо тебе родная.............
ishmurat2000
Семья:
Награды:
ishmurat2000
Имя: Наталья Группа: Новичок Сообщений: 12 Регистрация: 03.02.2011 Заходил(а): 15.07.2014 |
Город: Николаев Район: Ленинский |
ishmurat2000
Новичок
07 May 2011
Реферат моей дочки ( 5 клас ) на тему:
«Дослідження історії Великої Вітчизняної війни в історії моєї родини»
25 березня 1927 року народився Губенко Василь Степанович. На час початку війни йому було лише 13 років. Він, як кожен хлопчик того часу, хотів захищати нашу Батьківщину. У своєму селі він допомогав солдатам.
І в 1943 році, він пішов з солдатами на фронт. Він допомагав їм захищати нашу Батьківщину. І так сталося, що фашисти їх захопили в полон, і погнали етапом до Німеччини.
Біля Німеччини, в одному з сіл, у них була зупинка. Василь, шістнадцятирічний підліток, був дуже хворий і утомлений. Але швидко зметикував, як можна було втекти. У селі підлітки працювали на полі. Василь теж узяв на плечі собі силос і поніс в село. Німці нічого не помітили. І він благополучно дістався до хатини, в якій добрі люди, йму допомогли: заховали, нагодували і вилікували. Поставили на ноги, щоб він зміг повернуться назад.
Він пішов назад через всю країну. До кінця війни він учавствовал в бойових діях. Прошел всю війну. Після війни пішов працювати в міліцію. Охороняти спокій мирних людей.
Завдяки таким людям - наші бабусі, дідусі, батьки і, конечно ж, ми - живемо в світі.
Величезне спасибі, моєму прадідусеві, Губенко Василю Степановичеві!!!
Низький уклін йому!!!
Ссылка
«Дослідження історії Великої Вітчизняної війни в історії моєї родини»
25 березня 1927 року народився Губенко Василь Степанович. На час початку війни йому було лише 13 років. Він, як кожен хлопчик того часу, хотів захищати нашу Батьківщину. У своєму селі він допомогав солдатам.
І в 1943 році, він пішов з солдатами на фронт. Він допомагав їм захищати нашу Батьківщину. І так сталося, що фашисти їх захопили в полон, і погнали етапом до Німеччини.
Біля Німеччини, в одному з сіл, у них була зупинка. Василь, шістнадцятирічний підліток, був дуже хворий і утомлений. Але швидко зметикував, як можна було втекти. У селі підлітки працювали на полі. Василь теж узяв на плечі собі силос і поніс в село. Німці нічого не помітили. І він благополучно дістався до хатини, в якій добрі люди, йму допомогли: заховали, нагодували і вилікували. Поставили на ноги, щоб він зміг повернуться назад.
Він пішов назад через всю країну. До кінця війни він учавствовал в бойових діях. Прошел всю війну. Після війни пішов працювати в міліцію. Охороняти спокій мирних людей.
Завдяки таким людям - наші бабусі, дідусі, батьки і, конечно ж, ми - живемо в світі.
Величезне спасибі, моєму прадідусеві, Губенко Василю Степановичеві!!!
Низький уклін йому!!!
Ссылка
Alena_syper
Семья:
Alena_syper
Имя: Alena_syper Группа: VIP пользователь Сообщений: 3072 Регистрация: 03.12.2009 Заходил(а): 21.05.2018 |
Город: Николаев Район: Заводской Телефон: 0955588896 |
Alena_syper
VIP пользователь
08 May 2013 Цитата: #6445 Китиха 08 May 2013, 10:29Подорож до дідової могили на чужині
http://www.nikvesti.com/articles/41927
це моя мама
Как интересно!!! Молодец мама)))
Аннушка
Семья:
Аннушка
Имя: Анна Группа: Администратор Сообщений: 15378 Регистрация: 20.10.2009 Заходил(а): 14.12.2024 |
Город: Николаев Район: Центральный |
Аннушка
Администратор
08 May 2013
В знак памяти о страшных годах 1941-1945 мой дедушка, Проскаченко Дмитрий Дмитриевич, установил памятник
- танк Т34
(г. Помошная, Добровеличковский район, Кировоградская область)
- танк Т34
(г. Помошная, Добровеличковский район, Кировоградская область)
Китиха
Семья:
Награды:
Китиха
Имя: Елена Группа: Модератор Сообщений: 9161 Регистрация: 05.01.2011 Заходил(а): 18.04.2021 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0675978483 |
Китиха
Модератор
08 May 2013 Цитата: #6445 Аннушка 08 May 2013, 16:28Ваша мама из самого Смоленска или области?
Ні, чому Смоленська? Мама з Вінницької.
Китиха
Семья:
Награды:
Китиха
Имя: Елена Группа: Модератор Сообщений: 9161 Регистрация: 05.01.2011 Заходил(а): 18.04.2021 |
Город: Николаев Район: Центральный Телефон: 0675978483 |
Китиха
Модератор
12 May 2013 Цитата: #6445 Китиха 08 May 2013, 10:29Подорож до дідової могили на чужині
http://www.nikvesti.com/articles/41927
це моя мама
Репортаж по австрійському телебаченні
Ссылка
Ссылка
Вера1690
Награды:
Вера1690
Имя: Віра Группа: VIP пользователь Сообщений: 12410 Регистрация: 04.01.2011 Заходил(а): 26.08.2019 |
Город: Николаев Район: Центральный - Соляные |
Вера1690
VIP пользователь
12 May 2013 Цитата: #6445 Китиха 12 May 2013, 07:39Дівчата, а чому так мало розповідей? Невже діди нічого не розповідали?
нічого.
Хоча підозрюю що було що. За медалями, планками та орденами не було видно тканини. Видавала його любов до пісень, які зараз чуть тільки в фільмах- Смуглянка, Темная ночь, Катюша, постійно їх співав. Воєнна молодість наклала свій відбиток. Дід був військовим медиком, пройшов всю війну з Уралу до Берліну.
Хоча підозрюю що було що. За медалями, планками та орденами не було видно тканини. Видавала його любов до пісень, які зараз чуть тільки в фільмах- Смуглянка, Темная ночь, Катюша, постійно їх співав. Воєнна молодість наклала свій відбиток. Дід був військовим медиком, пройшов всю війну з Уралу до Берліну.
дружина олігарха
Я люблю свою Родину как дурак
"Ще не вмерла" пою поднимая флаг
Слава Україні!
Я люблю свою Родину как дурак
"Ще не вмерла" пою поднимая флаг
Слава Україні!
mamulya
Имя: мамуля Группа: Новичок Сообщений: 22 Регистрация: 09.04.2011 Заходил(а): 20.07.2015 |
Город: Николаев Район: Центральный - Соляные |
mamulya
Новичок
12 May 2013
Спасибо ветеранам . что мы сейчас живем!!!!
Просматривают эту тему:
Forum