Интервью с alisa

Ну просто з тобою та Катею я бачилась не один раз.



Ми колись наче про це говорили, але я не можу пригадати до чого договорились.




А ти? Хіба можна не сумувати за ЮУ?
Після переїзду в Миколаїв і в повній мірі змогла оцінити наскільки насправді ЮУ- прекрасне місто. Річка, скелі, а що вже казати про комфортність проживання, зручність розташування садочків, шкіл, басейнів. Я думаю, що ти точно можеш зрозуміти мій шок від відсутності гарячої води, темних вулиць, роздовбаних вщент доріг, бруду, сміття і взагалі...

Рішення я не приймала - так воно саме склалось. Сестра вийшла заміж і народила дитину на 5-му курсі, потім так вийшло, що я якось неочікувано для себе купила тут квартиру. Ну а потім вже воно взагалі все якось швидко сталось - я вийшла заміж і ми майже одночасно із сестрою народили наших дівчат. Мама жила в сестри із народження першої дитини, а після народження внучок до нас переїхав і наш папа, йому стало сумно самому.
Я звикла до Миколаєва, але думка про те, що мої батькипереїдуть сюди назавжди мене бентежить, я дуже не хочу втрачати зв"язок із ЮУ.




Ні, ми не погодки, я старше за Женю більш як на два роки. По школі між нами різниця в три роки.
І ми не вчились в одній групі в універі, ми навчались на одному факультеті.



Я вважаю це просто особливістю характеру.

В каких городах Вам довелось жить, в каких побывать?
Как оказались в Николаеве?

Как Вы считаете, Вас можно назвать "душой компании"?
Есть ли у Вас близкая подруга?(кроме сестры)?
Легко ли Вы очаровываетесь людьми?
Что нужно сделать человеку,чтобы Вы навсегда в нем разочаровались?
Ваше любимое шоу на ТВ?)))

Вы и вне форума "острая на язык"?)

Алена, к вопросу о "мове" )) вы дома тоже общаетесь на украинском языке?
дочка говорит по украински?

alisa, а Вы смогли бы пойти на преступление ради близкого человека?

Как Вы относитесь к высказыванию "цель оправдывает средства"? Согласны с ним?

Вы любите развлекаться? Как именно?

Что для Вас отдых? Как Вы предпочитаете отдыхать - с семьей или без?

Я жила у Ладижині Вінницької області майже до 3-х років, а потім ми переїхали в Южноукраїнськ, звідки я потім поїхала навчатись у Миколаїв.
Не можу сказати, що я сильний мандрівник, але на місці точно не сиділа. Тому розповім про міста які вразили мені, в хорошому чи поганому сенсі.
Одним із найяскравіших вражень свого часу став для мене Київ. Туди я вперше приїхала із Москви, і приїхала в дуже поганому стані і настрої. Москва мене дуже вразила, це були просто жахливі три дні мого життя - в день приїзду в мене почалась страшна алергія на тамтешній смог, я не могла нормально дихати. Ніяких ліків мене в аптеці без рецепту не продали.
А взагалі мені мабуть не пощастило. Я вірю що в Москві є, на що подивитись, але я побачила тільки Червону площу, пару храмів (один з яких здалеку мені більше нагадав цирк), пост №1, Чисті пруди, ну і так просто погуляла вулицями міста. Але з того, що ми побачили, мене не вразило нічого. Я вже не кажу про пробки і про те, що всюди треба добиратись годинами.
Так от Київ після Москви просто вразив мене гостинністю та теплом, як в прямому, так і переносному сенсі. В Києві я завжди буваю із задоволенням, хоч по справах, хоч просто так.
Я люблю Львів за те, що він не розчарував - він виявився саме таким, як ми від нього очікували.
Я в захваті від Дніпропетровська, в якому мені довелося пожити кілька тижнів. Це просто неймовірне місто, воно якесь безшабашне і просте. Чого тільки вартий дорожній рух )) А парк із білками посеред міста, дитячий парк і так далі. Я б мабуть із задоволенням там жила, хоча до поїздки в мене було страшенно упереджене ставлення до нього.
Одна із найоригінальниших подорожей - це пішки від Феодосії до Коктебелю по узбережжю і назад. Все б нічого, але це було 15 лютого і йшли ми практично не зупиняючись - за день два невеликі відпочинки по 15-20 хвилин. Вийшли о 7 ранку і повернулись десь опівночі. Я пам"ятаю як ми прийшли, нарешті впали і нас покликали вечеряти - незважаючи на те, що всі були страшенно голодні ніхто не хотів вставати, так всі втомились. Це було за часів студентства - було весело.
Я органічно не переношу Одесу - це місто мене дратує, воно тисне на мене.

Тільки що зрозуміла, що теплих почуттів до жодного із міст Криму в мене нема (( Негативу правда також нема.




У 5-му класі я прочитала книгу де описувалось життя спудеїв Києво-Могилянської Академії, я була просто в захваті і вирішила, що я буду там навчатись. Яке ж на мене чекало розчарування, коли я дізналась, що її виявляється багато років тому закрили і забули. І яка я була рада, коли її відновили.
Я досі шкодую, що я не наполягла на тому, щоб вступати в КМА в Києві. Після школи я вступила в Одеську академію холоду на нетрадиційні джерела енергетики і не вступила в Одеський державний університет на факультет інформаційних технологій. Я так і не захотіла навчатись в Одесі і вирішила рік бути вдома, щоб вступати на наступний рік. Буквально за в останніх числах серпня мамі хтось порадив відправити мене в якийсь технікум чи ще кудись, бо за рік я забуду все і вступати буде дуже важко. Оскільки вибір в серпні вже не великий, то я відправилась навчатись в Миколаїв, на бухгалтерський облік.
Ну а потім я все-таки наполягла на тому, щоб вступати в КМА хоча б в Миколаєві і вмовила вступати сестру.



Ні, не думаю.



Зазвичай так, але зараз такий період, що нема.
Так стається, що мої подруги чомусь тікають жити в інші міста )) мабуть від мене.



Ні, я б не сказала.



На це питання нема універсальної відповіді. Комусь я готова пробачити майже все, а комусь взагалі не треба нічого робити, він мені просто страшенно не подобається з першого погляду.



В мене з 1998 року нема телевізора І він мені не потрібен.

Ну звичайно



З дитиною майже завжди, з чоловіком - коли як, із мамою, сестрами та братами - українською, із папою - російською. В нас все складно ))
Дочка ніяк ще не говорить, її запас слів дуже невеликий.
Одне із перших слів, яке вона сказала, було слово "дякую".
Сподіваюсь вона говоритиме українською.




Ну в певних умовах я думаю всі на таке здатні. До того ж - про який саме злочин мова?
90% жителів нашої країни постійно порушують закони. Ну наприклад, не платять податки, дають і беруть хабарі.



Дивлячись яка мета і які засоби.
При своїй категоричності я доволі поміркована людина.



ну хто ж не любить ))
Я дуже люблю відпочинок на морі, на природі, в басейні. Люблю воду і все що нею пов"язано. Я навіть люблю бувати на катку, хоч так і не навчилась ковзати ))
Люблю бувати в нових містах, для мене кращій спосіб побачити місто - це якомога більше пройтись по ньому.
Відпочиваю я майже завжди із родиною. Я не можу сказати, що мені сильно потрібен відпочинок від родини. Чоловік мені не встигає набриднути, а дитина коли чоловік вдома - практично цілком на ньому, за мною тільки приготувати їм їсти, так що я від неї достатньо відпочиваю. Тому мені мабуть було б соромно втомлюватись від родини.

Кем Вам в жизни довелось поработать? Есть ли такая работа, на которой Вы бы и день не продержались?
Ваша профессия совпадает с Вашим образованием?

и о какой работе мечтаете? лучше начальником, подчиненным или сам себе хозяин?

Багато ким
Моя перша робота - це літній підробіток після другого курсу. Я працювала в інтернет-кафе в ЮУ адміністратором. Це був цікавий і корисний досвід. В той же рік я пішла працювати на неповний робочий день теж сисадміном в комп"ютерний клуб.
Потім я працювала дизайнером в рекламній агенції. Ця робота зіграла цікаву роль в моїй родині - саме там я познайомилась із майбутнім чоловіком сестри і познайомила її з ним ))
Потім я збиралась працювати в мережі АТБ і навіть проходила там навчання, але мені не дуже подобалось, тому я пішла на співбесіду в автосалон, де був потрібен системний адміністратор, але бажано із освітою бухгалтера і тільки жінка. Ну от власне в салоні я і працювала останні роки - системним адміністратором, але паралельно також менеджером із реклами, менеджером із продажу автомобілів, помічником бухгалтера та довідковим бюро )))
За першою освітою я бухгалтер, за другою - фахівець із інтелектуальних мереж та систем підтримки прийняття рішень.



Впевнена, що таких багато.
Я б, наприклад, ніколи не змогла працювати лікарем або десь на висоті (дуже боюся висоти). Мені колись зателефонував тато з роботи і сказав, зо він бачить весь Дніпропетровськ, бо зараз вони ремонтують якусь там вишку. Так мені тільки від того, що я уявила на якій він висоті, стало погано.



Зараз вже не знаю.
Мабуть бути підлеглим простіше за все, в роботі на себе є купа плюсів.
Що стосується керівництва, то в мене двояке ставлення - для мене це не стільки влада, скільки велика відповідальність.

Алена, я за ЮУ не скучаю... за красотой речки - может да, за комфортом и чистыми газонами - да... но за атмосферой города, за людьми там (ну кроме родителей) совсем нет... у меня от этого города стойкое ощущение болота - ну это так... офф...

Чет я запуталась, мы с тобой закончили одну школу, только вот ты в 1998, я в 1999г. В универе ты была на год старше меня в потоке? А Женя на год младше?

Извини, что донимаю вопросами, просто вот пытаюсь вспомнить, есть ли в моей памяти ты, но из другой "нефорумской" жизни

И вопрос по теме - кто был любимым преподом в универе? Кто оставил след в твоей душе? Кто произвел неизгладимое впечатление?

Сколько детей хотите?
Ходит ли Женя в садик?
Какие сказки ей читаете?
Замечали ли Вы какие-то таланты у ребёнка-пение, рисование или ещё что-нибудь?)

Мені вже і не загадати атмосферу, я так давно поїхала звідти. Таке враження, що це було в якомусь колишньому житті.






Мабуть ні, ми точно не спілкувались, так перетинались в кабінетах, на принтфолдері, біля деканату та кафедри. Ну а в бібліотеку наш факультет рідко ходив ))
В мене просто хороша пам"ять, тому я тебе легко загадала. Якщо я правильно пам"ятаю, то ти вчилась на потоці із Сенкевичем? От він мабуть був одним із перших яскравих вражень від студентів комп. факультету для мене.



я не можу сказати, що в мене був улюблений викладач, Могилянка була багато на колоритних і цікавих викладачів.
Як викладач мені дуже подобався Бандура - я ніколи більше не бачила таких талановитих лекторів. Ну звичайно ж, Леонід Михайлович, куди ж комп"ютерники без нього. Дуже специфічні стосунки в мене склались із Гожим та Труновим. Можу сказати, що саме завдяки Трунову я не вилетіла на першому курсі, за що йому дуже вдячна. В мене була дуже весела і непогана "англічанка". Пам"ятаю як була здивована, коли дізналась скільки років Бикову, згадалось як ми йому складали залік в його НДІ - ялинка, стіл, шампанське, всі сидять і дивляться на нас ненавидячим поглядом - ну коли ви вже заберетесь, ми святкувати хочемо.
А взагалі в мене багато про кого з викладачів залишились дуже теплі спогади. Мені складно виділити когось одного.


Мені особисто вистачить і Жені. Але вважаю, що це нечесно по відношенню до неї, тому хочемо двох. Я дуже хочу і другу теж дівчинку.



Так, ми ходимо в садочок. В 5. Дуже задоволені.


Казки нам не пішли ((
Ми любимо вірші і наша улюблена серія про кошеня Мурчика.


гра на нервах, співи по ночах, малювання всюди, тільки не на папері, художнє ліплення на килимі
А взагалі мала дуже любить танцювати. Я думаю, нам ще рано говорити про таланти.

Найбільш цікава робота з рерайтінгу/копірайтінгу?

alisa, какая музыка тебе нравится? Часто ли ты слушаешь музыку (может во время работы, или во время поездок в маршрутках....)

Не то що вона була найбільш цікава, але вона мені дуже запам"яталась. Треба було написати про колекторську компанію, за основу взяти матеріал із їх сайту. Я відкладала до останнього цей текст, не знала як його почати і що з ним робити. А виявилось, що тексти для сайту цієї компанії писав справжній професіонал. На таку неприємну тематику він написав такі легкі тексти, позитивні, із гумором. Я була просто вражена, ніколи б не подумала в такому ключі про таку сферу діяльності.

А однією із найцікавіших в роботі була стаття про перейменування російської міліції в поліцію, написана в дуже саркастичному тоні.

Це рерайт? дайте почитати

В основному рок.
Із того, що більш-менш постійно входить в плейлист - Скорпи, Квін, Найтвіш, Арія, Кипелов, Елтон Джон, Чубай та Скрябін. Інше - за настроєм.


ніколи не слухаю музику під час роботи, мене це збиває.
Під час поїздок в маршрутках мені доводиться слухати те, що грає - а це дуже часто шансон. Це просто жахливо, я намагаюсь абстрагуватись і не слухати.
Мабуть не дуже часто зараз слухаю...