- 0 Поддержать автора
-
matilda
Имя: matilda Группа: Активный пользователь Сообщений: 966 Регистрация: 24.01.2010 Заходил(а): 06.10.2017 |
Город: Район: Центральный |
matilda
Активный пользователь
14 November 2011 Цитата: #7798 alisa 12 November 2011, 09:22
Якось не виходить
От з останнього - хотіли поїхати в ліс, але в цей день ми їхали в інше місто і поїздка була давно запланована, коли в останній раз збирались в Рапонгі, то я б може і сходила - але в мене страшна алергія на морепродукти, так що... Ну отак і виходить - то плани, то часу нема, то бажання.
Якщо дуже цікаво, то спитайте при нагоді у Фри-Кет, Зями, ну або у Жменьки.
А чому саме "щира" ? Ну от мені просто цікаво - які критерії щирості українства?
Перейшла я на українську мову після однієї із тем, але вже не згадаю з якої саме причини. Так що можна вважати, що просто так ))
Я думаю, що тут всі відписуються на своїй рідній мові, вона ж не для всіх саме українська рідна.
Він давно такий. Колись дуже хотіла дочку Алису, але коли все-таки її народила, то Аліс було вже так багато ((
Ні, я народила в серпні, і доки ми були в пологовому, планували назвати малу Соломією.
Але в результаті ми назвали доньку Женя, так само, як звати мою рідну сестру і рідного брата чоловіка ))
На "ти" можна.
Діва, але в гороскопи я не вірю і мабуть тому не дуже відповідаю характеристиці свого знаку.
Мені 30, як сказала моя бабуся - третина життя вже позаду ))
Розмовляю я швидко і посміхаюсь багато. Але не співаю я ніколи - в мене абсолютно немає слуху, тому мої співи - це просто щось....
Я не люблю характеристики типу "Я лідер". От коли матиму купу підлеглих або послідовників, тоді і зможу називати себе лідером. А взагалі я за адекватну оцінку і себе, і особливо своїх дітей. Мені здається, що дитину треба провокувати і задавати потрібний напрямок, щоб вона прагнула більшого, але не варто вбивати в голову дитині із дуже посередніми здібностями, що вона суперталановита чи щось подібне - це дуже заважатиме їй в житті.
Интересна alisa глазами alis(Ы)
То,как мы видим себя-достаточно любопытная вещь) Так всё же?
alisa
Награды:
alisa
Имя: alisa Группа: мати-єхидна Сообщений: 18417 Регистрация: 22.10.2009 Заходил(а): 15.07.2023 |
Город: Николаев Район: Центральный |
alisa
мати-єхидна
14 November 2011 Так От зараз вона якраз на столі стоїть, поряд із клавіатурою.
В мене їх навіть дві. Одна, правда, залишилась в старій квартирі і я постійно забуваю її забрати.
Не твоя вина – що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
А твоя біда – не вміти бути ним
Nabu
Семья:
Nabu
Имя: Nabu Группа: Gold Сообщений: 2863 Регистрация: 22.11.2009 Заходил(а): 28.07.2015 |
Город: Николаев Район: Центральный |
Nabu
Gold
14 November 2011
alisa, дуже цікаве інтервью! Моє питаннячко, може вже було, не знаю..отже...
- Чи змогла б ти взяти до родини чужу дитину - усиновити, або стати опікуном. У якому випадку?
- яка ти у стресових ситуаціях?
- Чи змогла б ти взяти до родини чужу дитину - усиновити, або стати опікуном. У якому випадку?
- яка ти у стресових ситуаціях?
Моя подпись нарушала правила форума
п.1.5
в) запрещается использовать в имени (нике), аватаре, подписи и названии статуса нецензурные или ругательные слова (а также завуалированный мат).
Зато прекрасно передавала мои эмоции.
п.1.5
в) запрещается использовать в имени (нике), аватаре, подписи и названии статуса нецензурные или ругательные слова (а также завуалированный мат).
Зато прекрасно передавала мои эмоции.
alisa
Награды:
alisa
Имя: alisa Группа: мати-єхидна Сообщений: 18417 Регистрация: 22.10.2009 Заходил(а): 15.07.2023 |
Город: Николаев Район: Центральный |
alisa
мати-єхидна
14 November 2011 Візуально alisa бачить себе такою, якою її відображає дзеркало.
В мене складне ставлення до усиновлення. Я абсолютно не проти цього явища і я не бачу в цьому нічого надзвичайного.
Всиновлювати дитину потрібно не тому, що шкода покинутих дітей чи для того щоб виконати якусь високу благочинну місію, а тому і тільки тому, що ти хочеш мати дитину, ростити її, виховувати, бути їй матір"ю. Прекрасно, коли людина може любити усиновлену дитину так само як свою. Але я думаю, що не зможу і це не той випадок коли можна перевірити - а раптом вийде.
Якби я не могла мати дітей, то, вірогідніше за все, ми б всиновили дитину чи навіть дітей. Але в нас є рідна, так що...
І звичайно, у випадку потреби, я б всиновила дитину родичів, це своя кров, це обов"язок родини.
з.і. на жаль я знаю дуже мало хороших прикладів усиновлення. Чи то гени, чи то люди просто не готові насправді на такий крок, чи то мені просто не щастило.
Спочатку я впадаю в коротку істерику, але я по життю дуже швидко приходжу до тями Так що завжди беру себе в руки.
Найгірше я себе почуваю в лікарні. Мене коли поклали вагітну в лікарню - я весь вечір в лікарні лежала і ревіла, мені себе було неймовірно шкода. Але з іншого боку, це могло бути пов"язне із вагітністю, бо зараз я взагалі не можу зрозуміти, чому тоді так реагувала.
Коли справа стосується малої, то в мене панічні стани припинились досить швидко, мабуть після першого ГРЗ в 2 міс. Врешті-решт, їй потрібна допомога, а мама в паніці - це тільки зайві проблеми.
Я вважаю, що в стресовій ситуації емоціям треба дати вихід, а потім вже щось робити. Коли людина переживає стрес глибоко в собі, це до добра не доведе.
Не твоя вина – що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
А твоя біда – не вміти бути ним
matilda
Имя: matilda Группа: Активный пользователь Сообщений: 966 Регистрация: 24.01.2010 Заходил(а): 06.10.2017 |
Город: Район: Центральный |
matilda
Активный пользователь
14 November 2011 Цитата: #7798 alisa 14 November 2011, 22:26
Візуально alisa бачить себе такою, якою її відображає дзеркало.
В мене складне ставлення до усиновлення. Я абсолютно не проти цього явища і я не бачу в цьому нічого надзвичайного.
Всиновлювати дитину потрібно не тому, що шкода покинутих дітей чи для того щоб виконати якусь високу благочинну місію, а тому і тільки тому, що ти хочеш мати дитину, ростити її, виховувати, бути їй матір"ю. Прекрасно, коли людина може любити усиновлену дитину так само як свою. Але я думаю, що не зможу і це не той випадок коли можна перевірити - а раптом вийде.
Якби я не могла мати дітей, то, вірогідніше за все, ми б всиновили дитину чи навіть дітей. Але в нас є рідна, так що...
І звичайно, у випадку потреби, я б всиновила дитину родичів, це своя кров, це обов"язок родини.
з.і. на жаль я знаю дуже мало хороших прикладів усиновлення. Чи то гени, чи то люди просто не готові насправді на такий крок, чи то мені просто не щастило.
Спочатку я впадаю в коротку істерику, але я по життю дуже швидко приходжу до тями Так що завжди беру себе в руки.
Найгірше я себе почуваю в лікарні. Мене коли поклали вагітну в лікарню - я весь вечір в лікарні лежала і ревіла, мені себе було неймовірно шкода. Але з іншого боку, це могло бути пов"язне із вагітністю, бо зараз я взагалі не можу зрозуміти, чому тоді так реагувала.
Коли справа стосується малої, то в мене панічні стани припинились досить швидко, мабуть після першого ГРЗ в 2 міс. Врешті-решт, їй потрібна допомога, а мама в паніці - це тільки зайві проблеми.
Я вважаю, що в стресовій ситуації емоціям треба дати вихід, а потім вже щось робити. Коли людина переживає стрес глибоко в собі, це до добра не доведе.
Оригинально)На нет и суда нет)
Нява Малика
Семья:
Награды:
Нява Малика
Имя: Анна Группа: VIP пользователь Сообщений: 2286 Регистрация: 26.06.2010 Заходил(а): 10.01.2023 |
Город: Николаев Телефон: 063 999 00 33 |
Нява Малика
VIP пользователь
06 December 2011
Расскажи о своих любимых авторах, книгах, фильмах.
Не в общем, а вот "самое-самое". То, что можешь перечитывать, пересматривать.
А еще о тех книгах и фильмах, которые стоило прочитать, но к которым возвращаться почему-то не хочется.
Не в общем, а вот "самое-самое". То, что можешь перечитывать, пересматривать.
А еще о тех книгах и фильмах, которые стоило прочитать, но к которым возвращаться почему-то не хочется.
Меня часто спрашивают: "Как ты все успеваешь с двумя детьми. В чем секрет?". Мой секрет прост - я нихрена не успеваю.
alisa
Награды:
alisa
Имя: alisa Группа: мати-єхидна Сообщений: 18417 Регистрация: 22.10.2009 Заходил(а): 15.07.2023 |
Город: Николаев Район: Центральный |
alisa
мати-єхидна
06 December 2011 Якщо говорити про авторів-прозаїків, то я люблю фантастів-класиків: Азімов, Лем, Бредбері, По, Верн. "Марсіанські хроніки" я читала, мабуть, разів двадцять. Я взагалі люблю це ставлення до майбутнього в класичній фантастиці, цю віру в людство, це передчуття швидких і великих змін. В дитинстві кілька разів перечитувала "Двадцять тисяч л"є під водою". Багато разів читала "Планету людей".
Улюблений поет - Симоненко. Чоловік колись навіть дарував мені збірку його віршів і саме його вірші я читала малій замість колискової. В мене два найулюбленіші його вірші: "Є в коханні і будні, і свята" та "Якби тобі бажав я сліз і муки... ". Але в цілому я до поезії доволі байдужа.
Багато разів я передивлялась "Термінатор-2", класичну трилогію "Зоряних війн", "Втеча із Шоушенка", "Володар кілець" класичного "Індіану Джонса". В цілому в кіно я теж люблю переважно фантастику. Із останнього мене просто вразили "Kick-Ass" та "Watchmen", які в прокаті йшли під абсолютно незрозумілими назвами.
Перечитати багато що варто, наприклад, ту ж класику, щоб скласти нове власне враження, але не знаходжу часу, мабуть тому, що просто не хочу.
Не твоя вина – що ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
А твоя біда – не вміти бути ним
Ирина
Награды:
Ирина
Имя: Ирина Группа: VIP пользователь Сообщений: 6524 Регистрация: 08.01.2011 Заходил(а): 21.02.2018 |
Город: Николаев Район: Ленинский - ЮТЗ Телефон: 0987996800 |
Ирина
VIP пользователь
06 December 2011
Девушки я запуталась, читаю все ответы как от Олены, и только одно слово - ДЕТИ - вернуло меня в действительность, тут еще и Жменька отвечает, пошла перечитывать
Лілічка
Семья:
Лілічка
Имя: Liliya Группа: VIP пользователь Сообщений: 4866 Регистрация: 22.09.2010 Заходил(а): 20.12.2018 |
Город: Николаев |
Лілічка
VIP пользователь
13 January 2013 Алиса,может не по теме,но в последнее время копаясь на форуме с целью черпнуть нужной инфо на разные темы(семья,дети и т.д) обнаружила,что читаю в основном Ваши ответы.Как то по душе они мне.Все так метко написано.Спасибо Вам за ваши взгляды на жизнь)))
А еще очень нравится читать Ваш украинский.Прям так слух балует)
А с апрелем пришла тревога, птичий крик нарушал мой сон, и звала за собой дорога, плыл туман вдоль моих окон. Все закончилось - злость и жалость, а внутри - тонкой коркой лед. Но когда ничего не осталось,
нужно просто идти вперед.
Просматривают эту тему:
Forum