Китиха Модератор
01 July 2014
Мій звіт про Кінбурн.
Зазвали знайомі в
гості, поїхали, хоча до цього часу не
розглядала Кінбурн як варіант з причини його віддаленості і дикості.
Виявляється дарма, хоча і віддаленість і дикість має місце.
Дорога
громадським транспортом від порога до порога зайняла 3,5 години. Це катером. Є
автобусне сполучення, але поки не спробувала.
Поїздка на Кінбурн
починається з катера. Прикольно, навіть романтично. Хвилі, трохи погойдало, але
цікаво. Особливо дітям. Птахи, схожі на великих качок, літали навколо катера,
сідали на воду, пірнали за рибою, і все в п’яти метрах)). Потім високим
автобусом Мерседес (чи пасажирським Уралом, як пофартить) по пісчаних
колдойобинах через всю косу власне до моря. В процесі бачили журавлів,
граціозні птахи. Прям в мірє животних.
Зразу скажу, що через три дні усілякі
там качки-гуси, які зграями планують туди-сюди, вже нас навіть не цікавили.
Коні і корови, що вільно бродять степом, теж дивували лише перший день. Повна і
натуральна тобі природа. Відпочинок в стилі «будиночок в селі» і природою
відразу за порогом, і малою чисельністю людей, і умовами проживання.
Чим відразу
полонив Кінбурн – просторами. Починаючи від двору, де ми жили, хоч конем гуляй,
і закінчуючи степом, за який і опів на одинадцяту ночі сонце ніяк сісти не
може, і дзеркалами озер. І звісно – закінчуючи морем на пів-Землі. Я вперше
бачила такі простори, а особливо в поєднанні з морем і морським відпочинком.
Ніколи не думала, що курортний (кхм, ну майже) відпочинок може бути поєднаний зі
степовими просторами, наповненими смачним і тугим повітрям.
За «будиночок
в селі» з кухнею загального користування і зручностями в дворі хазяйка бере
60 грн з людини. Два унітази, два літні душі, і один теплий, який нагріється по
замовленню за 1-1,5 години. Ми жили в окремій будівлі з кухнею на дві кімнати і
з умивальником на чотири.
Переходимо до
моря. Дійсно переходимо, бо до моря кроком чотирьохлітньої дитини півгодини. П’ять
хвилин по дорозі до степу, п'ятнадцять хвилин дорогою степом серед трав,
ящірок, метеликів і летючих качок, і десять
хвилин між озерами. Ця прогулянка – не хода до моря, а окремий
оздоровчий і психорелаксійний моціон. Плюс масаж ступнів травою і піском. До
речі, пісок від солі білий-білий, дуже мілкий і блищить на сонці наче іній.
Але це ще не весь
квест. Озера міняють свою конфігурацію і за ті кілька днів, що ми там були,
встигли перелитися через тропу. Тому то в одному, то в трьох місцях потрібно
було йти вбрід по коліна в воді. Короче, дитина
чотирьох років і її бабця 63-х ходили туди-сюди двічі на день льогко, в
якості пригоди і боротьби з міською гіподинамією.
В перший день
море було неспокійним і дууууже холодним, тому ми повернулись на озеро. Та сама
солона вода, а вітер тихіший і вода тепліша. Плавати там не вдасться, бо дуже
мілко (хіба хтось з любителів Скадовська дійде до середини озера, може, там
глибше). Але дитині похлюпатися в теплій водичці було достатньо. Потім море
прогрілося і ми вже плавали навсю.
Людей мало. На
центральному, облаштованому кафе, дитячим майданчиком, волейбольною сіткою,
навісами, лежаками, роздягалками, туалетами пляжі в розпал вихідного дня було
людей 50. На двісті метрів праворуч-ліворуч ще з десяток відпочиваючих. Далі взагалі
рай для нудиста. Масштаби простору просто зашкалюють. Сьогодні було чоловік 20.
Кафе на пляжі
готує шашлики, торгує пивом, рибою і морозивом. Все.
Ми відпочивали недалеко
від Крутої осипі. Поруч є кіоск з усім необхідним, ціни в 1,5 рази вищі миколаївських.
Можна їсти в кафе Крутої осипі, цін поки не знаю. Ввечері там дитяча дискотека
з аніматорами. До речі, ті ж самі аніматори вдень агітують на пляжний волейбол.
Щодо комарів –
вони там є. Але день на день не приходиться. Найстрашніше – вчора повертались
пізно з пляжу і, переходячи траву біля села, були поїдені комарами. Тому бігли
дуже бігом. А сьогодні в цю ж годину в тій жеж траві комарів мало. А взагалі –
мазалися, бризкалися, підпалювали спіралі і свічі, і комарі майже не
відчувалися. Принаймні не більше, ніж в Лазурному, Луговому, Рибаківці та в будь-якому
селі. Фумігатор в кімнаті ввімкнули лише вчора, бо бабушка побачила в кімнаті
одного комара. Кажуть, в серпні комарів зовсім немає.
Катер з
військового(!!!) порту Очакова йде на косу о 7.00 і 15.00. Коштує 35 грн,
дитина безкоштовно. На косі вже чекає транспорт на Покровку, водій питає кому
де зупинятися, зупинки оголошуються. Місце 30 грн + 5 грн велика сумка. Діти до
7 років безкоштовно. Телефон водія 067 95 62 316
Назад транспорт
їде 7.20 і 15.20 від Крутої осипи (інші зупинки не знаю). Катер на Миколаїв
відповідно 8.00 і 16.00. Катер і транспорт всі дні, крім середи.
Маршрутки Миколаїв-Очаків
йдуть кожні 15 хв. Ціна 28 грн.
Є автобусне
сполучення з косою, але я не пробувала. З Миколаєва 9.30 з 10 платформи
автовокзалу, що біля Колосу. Телефон водія 067 95 62 316. Пересадка в Гвардійському
на транспорт двері в двері. Назад в 10.50. Дорога десь 4 год. Автобус щодня.
Кінбурн – плюсую.
Бандлер 
Озеро
Озеро
Море
Озеро і брод через нього 
