Цитата: Ссылка (11 Март 2014 09:14)
Девочки, уже которую ночь не могу спать. Мне реально жутко, у меня не укладывается в голове, что все это происходит с нами(((( Сегодня отвела ребенка в сад, встретила в группе две мамы и воспитательницу с няней. У всех (!) уже мужчины с повестками, у двоих с вещами на учениях. Позвонила мужу - его напарника забрали с вещами сегодня тоже. По поводу мужа пока тишина, но я пятой точкой чувствую, что сия радость и нас скоро посетит - муж десантник. Глаза на мокром месте, руки трясутся, ничего не могу делать. Мне страшно.... Скажите, что не будет войны? Скажите, что скоро все это кончится... Пускай они заберут свой Крым, пускай он оставят нас в покое.... Я паникую, да.
Крима буде недостатньо. Херсонська і Миколаївська області потрібні для забезпечення.
мені вже не страшно.
до нас прийшли військові не квіточки нюхати.
вони вже навели порядок в Чечні - градом стріляли по житловим районам, паспорт та політичні уподобання не питали.
моя сестра була у Сухумі, це було дуже гарне квітуче місто. зараз там "порядок" як на кладовищі занедбаному.
якщо ми хочемо жити гідно і вільно, то маємо боротися.
якщо твій брат це злочинець, що прийшов до твоєї хати зі зброєю - не можна просто закрити очі з надією, що тоді нічого не станеться...
ще є шанс на мирне урегулювання. і якщо б хоча б половина громадян Росії сказали НІ своєму "царю", вони б зупинилися - нема стільки в'язниць. але вони лайкають "УРА! Референдум в Крыму 16го марта!".
Бандлер 
